Ось чудова ідея листа-заохочення, який можна надсилати всім відсутнім. Ш*новний ________! Ми дуже сподів*ємось, що ви зможете бути з н*ми в н*ступну неділю в Першій Б*птистс кій Церкві. З*р*з к*нікули, і б*г*то молоді роз’їх*лися. Т* не зв*ж*ючи н* це, ми очікуємо б*г*то гостей цього літ*. Приходь в неділю, і ми будемо р*зом, сл*вити Христ*. До речі, ти, м*буть помітиш, що ми упустили усі літери “а”. Просто н*м не вист*чило цієї літери на листи для всіх відсутніх. Не будь недільним відсутнім!
Для цієї ідеї необхідно попередньо роздрукувати ігрові гроші. Купюри повинні відрізнятися цінністю, яка позначається символом в центрі банкнот. Це можуть бути «Зірки», «ключі», «лампочки» і т.д. – всього десять типів банкнот. Загальна кількість грошей повинна перевищувати число учасників групи приблизно в 15 разів.
Перед початком гри банкноти порівну розподіляються між гравцями, причому спосіб поділу не важливий. Їх можна роздати в конвертах, або підкинути в повітря для того, щоб діти самі їх розібрали.
Спочатку діти самостійно вирішують, як оцінити різні види банкнот. Оцінка повністю надається гравцям (до певного терміну). Їм необхідно присвоїти певне значення символам, зображеним на грошах, використовуючи шкалу від -100 до +100. Іншими словами, «дорожчі» символи коштують від 1 до 100 балів, а« дешеві »- від -1 до -100.
“Найдорожча» банкнота (на думку гравців) коштує 100 балів, а “найдешевша» – мінус 100. У будь-якому випадку, гравцям надається одна хвилина, щоб самостійно оцінити ігрові гроші.
Метою другого етапу є збір максимально можливої ??суми грошей згідно з описаною вище шкалою. Для цього учасники можуть продавати і купувати банкноти. Вони переконують один одного в прибутковості угод. Кожному необхідна стратегія придбання вигідних з їх точки зору банкнот, і в той же час – шляхи позбавлення від «дешевих» грошей, що зменшують результат. Діти можуть вільно пересуватися по кімнаті, обмінюючи гроші, при цьому заборонено: красти, обманювати інших і викидати «дешеві» банкноти. Крім того, гравці можуть міняти гроші в «банку» – у ведучого. Банк видає одну банкноту за п’ять будь-яких інших банкнот. Тобто, якщо гравець збирає «зірки», він повинен попередньо роздобути п’ять інших символів.
Після закінчення виділеного часу (зазвичай 10 хвилин), обмін припиняється. Ведучий повідомляє справжню вартість банкнот кожного виду. Уже можна підбити підсумки, в залежності від оголошеного номіналу грошей.
Це завдання розраховано як для підвищення ефективності зібрання, так і для розваги присутніх.
Дія розігрується у вигляді телевізійного шоу і закінчується короткою дискусією з висновком на тему «Що є правда?» і / або «Чесність: як її розпізнати ».
Перед зібранням організатор знаходить хлопчика або дівчинку, з яким сталася якась незвичайна або смішна ситуація, про що не відомо іншим членам групи.
Наприклад, хто-небудь в дитинстві міг загубитися в незнайомому місті, виграв приз у вікторині або допоміг поліції зловити злочинця – що-небудь, чого не знають інші.
Після цього ведучий вибирає двох дітей, які повинні зробити вигляд, що з ними сталося те ж саме. Виготовляються рекламні брошури, які описують «незвичайний випадок», який стався з «таємним учасником”. Опис незвичайного випадку має бути написаний в гумористичному стилі.
На початку “телешоу” ведучий представляє трьох людей, які по черзі виходять, називають своє справжнє ім’я і розповідають, що з ними трапилось.
Наприклад, перший повідомляє: «Мене звуть Микола, і я одного разу загубився в незнайомому місті ». Другий хлопець продовжує: «Моє ім’я Вова, одного разу я загубився в незнайомому місті». Третій учасник говорить те ж саме. Після цього ведучий читає короткий опис того, що сталося з «таємним учасником» в незнайомому місті.
Після цього троє учасників сідають перед аудиторією і глядачі по черзі задають їм питання, намагаючись з’ясувати,
хто говорить правду.
Наприклад, можна поставити запитання: «Вова, скільки тобі було років, коли ти загубився? »або« Микола, ти пам’ятаєш назву цього міста? »і т. д.
Після десятихвилинного раунду питань аудиторія голосує підняттям рук, хто, на їхню думку, говорить правду. Ведучий запитує різних учасників, чому вони проголосували за того чи іншого кандидата.
Після цього просять встати людину, з яким насправді трапилась ця історія.
Як правило, опитування – це відмінний спосіб дізнатися думку аудиторії і залучити кожного до обговорення. Дане опитування з однаковим успіхом можна провести як в письмовій, так і в усній формі, спільно обговорюючи кожне питання. Питання нікого не залишать байдужим, і кожен поділитися своєю думкою. У висновку можна провести короткі підсумки. Це опитування може знайти своє продовження на уроках при розборі тем: самооцінка, щастя, Божа воля і т.п.
По темі «Руки Ісуса» дітям пропонується ретельно переглянути книги Нового Заповіту і знайти якомога більше віршів, в яких згадується про те, як Ісус Христос своїми руками допомагав людям. Після того, як це завдання виконано, група зачитує і обговорює кожен вірш.
Потім всі діти діляться на невеликі групи, і кожна група складає колаж на тему «Руки Ісуса». Дітям роздають журнали, клей, ножиці, фарби і пензлики, маркери. Завдання групи – вирізати фотографіі із зображенням рук або намалювати їх, додати необхідні написи. На виконання цього завдання дається не більше 30 хвилин. Цього часу цілком достатньо, щоб проілюструвати задану тему.
Під кінець обговорення цієї теми можна підсумувати, що сьогодні християни по всьому світу проводять роботу подібну «Рукам Ісуса». На початку або під кінець зустрічі можна заспівати пісню, наприклад: «У Його руках весь світ ».
